“Відпускаючи, не відпускаю”

Не бійся, я більше не мрію,
Склеп на двох і білий паркан.
У щастя мабуть я не вірю,
Серце дико танцює канкан.
Ти красуня, цього не ховаю,
Ти красуня, тобі говорю.
Та від тебе уже не чекаю,
Я нічого. Я просто люблю.
І з тобою шляхетним я буду,
Хоч на мене не схоже так це.
Просто вже я тебе не забуду,
Почуття разом з кров’ю несе.
Та тобі на заваді не стану,
Ми не пара .Ну що ж тут зробить.
Відпускаю наче, кохана.
Та не можу усе ж відпустить.
Ти всміхаєшся, ніяковієш,
Почуття ти всі знаєш мої.
Ти приходиш - як вітром повіє,
Ти даруєш усмішки свої.
Ну ы я , я всміхаюсь. Жартую,
А в душі все горить і пече.
Твоїх хлопців мабуть задушу я.
Щоб поплакалась знову в плече.
Та дурня це. Верзу…це я знаю.
Ти уваги на це не звертай.
Просто я дуже сильно кохаю.
Ну а ти – просто не відпускай.


переводец)
Отпуская не отпускаю
Не бойся, я больше не мечтаю,
Про дом и белый забор.
И в счастье наверно не верю,
А сердце танцует канкан.
Ты красавица, того я не прячу,
Ты красавица – тебе говорю.
Но от тебя уже не жду,
Я ничего. Я просто люблю.
И с тобой благородным я буду,
Хоть на меня это так не похоже.
Просто уже я тебя не забуду,
Чувства вместе с кровью несёт.
Но тебе мешать я не стану,
Мы не пара. Ну что ж тут делать.
Отпускаю как будто, любимая,
Но всё же не могу отпустить.
Ты улыбаешься, смущаешься,
Чувства все знаешь мои.
Ты проходишь и как будто ветром веет,
Ты даришь улыбки свои.
Ну и я улыбаюсь, шучу,
А в душе всё горит и печёт
Твоих парней наверно задушу я,
Что б поплакалась вновь на плече.
Да глупость это. Несу…это я знаю,
Ты внимания не обращай.
Просто я очень сильно люблю,
Ну а ты – просто не отпускай.